Складно знайти людей, які люблять ходити до стоматологів, правда ж?
Але тим не менш, самі собі лікують зуби хіба що аборигени амазонії, і то від безвиході. Чому? Тому що результат самолікування зубів ви відчуваєте одразу і бачите наочно. Ризикувати зубами ніхто не хоче.
А чим лікування зубів відрізняється від лікування шлунку чи, скажімо, печінки? Правильно, нічим… Окрім, звісно, процедур та тим, що ви не бачите ефект неправильного лікування одразу. Але ж хоч би і відкладений у часі негативний результат такого “лікування” нікуди не зникне…
То чому, попри те, що виробники ліків в кожній інструкції обачно попереджають нас про небезпечність самолікування, тисячі людей з відчайдушністю камікадзе порівнють власні симптоми з даними інтернет-ресурсів і сміливо рушають в аптеку, придбати собі щось “поміцніше”, щоб вже напевно…
Різниця між такими діями і лікуванням зубу домашнім дрилем не така вже й велика:
- ризик виникнення серйозних побічних реакцій – від легкого запаморочення чи нудоти до незворотних та навіть летальних наслідків;
- ймовірність передозування у разі неправильного дозування чи несумісності ліків;
- набуття стійкості до лікування тобто, при наступному прийомі даного лікарського засобу ефект поступово знижується або ж зовсім зникає;
- некоректне застосування лікарських засобів через відсутність спеціальних фахових навичок (ін’єкції тощо);
- можливість виникнення алергічної реакції, навіть анафілактичного шоку;
- низька ефективність лікування та як наслідок – задавнення реальної проблеми, яку ви не помічаєте та перехід захворювань у хронічну форму;
- приєднання вторинних захворювань внаслідок неправильного лікування.
І це лише незначна частина ризиків, які ви самі провокуєте.
Призначення рецептурних ліків – справа лікаря. Це клінічний процес, який базується на багатьох медичних факторах та потребує професійної оцінки стану здоров’я.
Проявіть турботу до себе та до власного здоров’я! Тільки лікар надасть найбільш дієву допомогу, призначивши рецептурний препарат і виписавши на нього зручний електронний рецепт.
